2-я книга ЦарствГлава 5 |
1 |
2 И вчера и третьего дня, когда еще Саул был царем над нами, ты выводил и вводил Израиля; и Господь сказал тебе: ты будь пастырем народа Моего, Израиля, и ты будь правителем Израиля. |
3 |
4 Давиду было тридцать лет, когда он воцарился; и царствовал сорок лет. |
5 Семь лет и шесть месяцев царствовал над Иудою в Хевроне, и тридцать три года царствовал над всем Израилем и Иудою в Иерусалиме. |
6 И пошел царь и люди его в Иерусалим, против Иевусеев, живших в земле той; и сказали Давиду: ты не войдешь сюда, а отгонят тебя слепые и хромые, которые говорят: не войдет сюда Давид. |
7 |
8 И сказал Давид в тот день: кто поразит Иевусеев и дойдет до водопровода, и хромых и слепых, ненавистных душе Давидовой, тот будет главным. От того говорят: слепой и хромой не входит в дом. |
9 |
10 Таким образом возвышался Давид более и более, и Господь, Бог Саваоф, был с ним. |
11 |
12 И Давид узнал, что Господь утвердил его царем над Израилем, и что возвысил царство его для народа своего, Израиля. |
13 И взял Давид еще наложниц и жен из Иерусалима, по пришествии своем из Хеврона; и родились еще у Давида сыновья и дочери. |
14 Вот имена родившихся у него в Иерусалиме: Шаммуй, Шовав, Нафан, Соломон, |
15 Ивхор, Елишуй, Нефег, Иафиа, |
16 Елишама, Елиада и Елифалет. |
17 И услышали Филистимляне, что помазали Давида в царя над Израилем, и пошли все Филистимляне искать Давида. Давид, услышав сие, ушел в крепость. |
18 И пришли Филистимляне, и расположились на долине Рефаимов. |
19 И вопросил Давид Господа, и сказал: идти ли мне против Филистимлян? предашь ли их в руки мои? Господь сказал Давиду: иди, ибо Я предам Филистимлян в руки твои. |
20 |
21 И оставили там Филистимляне идолов своих, и взял их Давид и люди его. |
22 |
23 И вопросил Давид Господа; и Он сказал: не ходи, но зайди им с тылу, и подойди к ним от шелковичных дерев. |
24 И когда услышишь на вершинах шелковичных дерев шум шествия, тогда спеши: ибо тогда будет идти Господь пред тобою, чтобы поразить стан Филистимлян. |
25 И сделал Давид так, как повелел ему Господь, и поразил Филистимлян от Гевы до самого Газера. |
2-а СамуїловаРозділ 5 |
1 |
2 І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приво́див назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти́ наро́да Мого́, Ізра́їля, і ти бу́деш володарем над Ізраїлем“. |
3 І прийшли всі Ізра́їлеві старші́ в Хевро́н, а цар Давид склав із ними умову в Хевро́ні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізра́їлем. |
4 Давид був віку тридцяти літ, коли став царюва́ти, і сорок літ царюва́в він. |
5 У Хевро́ні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою. |
6 І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусе́янина, ме́шканця того Кра́ю. А той сказав Давидові, говорячи: „Ти не вві́йдеш сюди, хіба́ повиганя́єш сліпих та кривих!“ А це значить: Давид ніко́ли не вві́йде сюди! |
7 Та Давид здобу́в тверди́ню Сіон, — він став Дави́довим Мі́стом. |
8 І сказав Давид того дня: „Кожен, хто заб'є євусе́янина, нехай скине до кана́лу, а з ним і кривих та сліпих“, зненави́джених для Давидової душі. Тому говорять: „Сліпий та кривий не вві́йде до дому!“ |
9 І осі́вся Давид у тверди́ні, і назвав ім'я їй: Давидове Місто. І будува́в Давид навко́ло від Мілло й усере́дині. |
10 І Давид ставав усе більшим, а Госпо́дь, Бог Саваот, був із ним. |
11 І послав Хіра́м, цар ти́рський, послів до Давида, та ке́дрового де́рева, і теслів, і каменярі́в для стін, і вони збудували дім для Давида. |
12 І пересві́дчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради наро́ду Свого Ізраїля. |
13 А Давид узяв ще нало́жниць та жіно́к з Єрусалиму по ви́ході його з Хеврону, — і народи́лися Давидові ще сини та до́чки. |
14 А оце імена́ народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон, |
15 і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа, |
16 і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет. |
17 |
18 А филисти́мляни прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм. |
19 А Давид запитався Господа, говорячи: „Чи вихо́дити мені проти филисти́млян? Чи даси́ їх у мою руку?“ І Господь відказав до Давида: „Виходь, бо справді дам филисти́млян у руку твою!“ |
20 І прийшов Давид до Баал-Пераціму. І побив їх там Давид та й сказав: „Господь розірва́в ворогів моїх передо мною, як розрива́ють во́ди“. Тому він назвав ім'я́ тому місцю: Баал-Перацім. |
21 І вони полиши́ли там своїх божкі́в, а їх забрав Давид та люди його. |
22 А филисти́мляни зно́ву прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм. |
23 І запита́вся Давид Господа, а Він сказав: „Не виходь, — оточи́ їх з-поза́ду, і прийди́ до них від бальза́мового ліска́. |
24 І станеться, коли ти почуєш ше́лест кро́ку на верхові́ттях бальза́мового ліска́, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський та́бір“. |
25 І Давид зробив так, як наказав йому Господь, — і він побив филисти́млян від Ґеви аж туди, кудою йти до Ґезера. |
2-я книга ЦарствГлава 5 |
2-а СамуїловаРозділ 5 |
1 |
1 |
2 И вчера и третьего дня, когда еще Саул был царем над нами, ты выводил и вводил Израиля; и Господь сказал тебе: ты будь пастырем народа Моего, Израиля, и ты будь правителем Израиля. |
2 І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приво́див назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти́ наро́да Мого́, Ізра́їля, і ти бу́деш володарем над Ізраїлем“. |
3 |
3 І прийшли всі Ізра́їлеві старші́ в Хевро́н, а цар Давид склав із ними умову в Хевро́ні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізра́їлем. |
4 Давиду было тридцать лет, когда он воцарился; и царствовал сорок лет. |
4 Давид був віку тридцяти літ, коли став царюва́ти, і сорок літ царюва́в він. |
5 Семь лет и шесть месяцев царствовал над Иудою в Хевроне, и тридцать три года царствовал над всем Израилем и Иудою в Иерусалиме. |
5 У Хевро́ні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою. |
6 И пошел царь и люди его в Иерусалим, против Иевусеев, живших в земле той; и сказали Давиду: ты не войдешь сюда, а отгонят тебя слепые и хромые, которые говорят: не войдет сюда Давид. |
6 І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусе́янина, ме́шканця того Кра́ю. А той сказав Давидові, говорячи: „Ти не вві́йдеш сюди, хіба́ повиганя́єш сліпих та кривих!“ А це значить: Давид ніко́ли не вві́йде сюди! |
7 |
7 Та Давид здобу́в тверди́ню Сіон, — він став Дави́довим Мі́стом. |
8 И сказал Давид в тот день: кто поразит Иевусеев и дойдет до водопровода, и хромых и слепых, ненавистных душе Давидовой, тот будет главным. От того говорят: слепой и хромой не входит в дом. |
8 І сказав Давид того дня: „Кожен, хто заб'є євусе́янина, нехай скине до кана́лу, а з ним і кривих та сліпих“, зненави́джених для Давидової душі. Тому говорять: „Сліпий та кривий не вві́йде до дому!“ |
9 |
9 І осі́вся Давид у тверди́ні, і назвав ім'я їй: Давидове Місто. І будува́в Давид навко́ло від Мілло й усере́дині. |
10 Таким образом возвышался Давид более и более, и Господь, Бог Саваоф, был с ним. |
10 І Давид ставав усе більшим, а Госпо́дь, Бог Саваот, був із ним. |
11 |
11 І послав Хіра́м, цар ти́рський, послів до Давида, та ке́дрового де́рева, і теслів, і каменярі́в для стін, і вони збудували дім для Давида. |
12 И Давид узнал, что Господь утвердил его царем над Израилем, и что возвысил царство его для народа своего, Израиля. |
12 І пересві́дчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради наро́ду Свого Ізраїля. |
13 И взял Давид еще наложниц и жен из Иерусалима, по пришествии своем из Хеврона; и родились еще у Давида сыновья и дочери. |
13 А Давид узяв ще нало́жниць та жіно́к з Єрусалиму по ви́ході його з Хеврону, — і народи́лися Давидові ще сини та до́чки. |
14 Вот имена родившихся у него в Иерусалиме: Шаммуй, Шовав, Нафан, Соломон, |
14 А оце імена́ народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон, |
15 Ивхор, Елишуй, Нефег, Иафиа, |
15 і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа, |
16 Елишама, Елиада и Елифалет. |
16 і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет. |
17 И услышали Филистимляне, что помазали Давида в царя над Израилем, и пошли все Филистимляне искать Давида. Давид, услышав сие, ушел в крепость. |
17 |
18 И пришли Филистимляне, и расположились на долине Рефаимов. |
18 А филисти́мляни прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм. |
19 И вопросил Давид Господа, и сказал: идти ли мне против Филистимлян? предашь ли их в руки мои? Господь сказал Давиду: иди, ибо Я предам Филистимлян в руки твои. |
19 А Давид запитався Господа, говорячи: „Чи вихо́дити мені проти филисти́млян? Чи даси́ їх у мою руку?“ І Господь відказав до Давида: „Виходь, бо справді дам филисти́млян у руку твою!“ |
20 |
20 І прийшов Давид до Баал-Пераціму. І побив їх там Давид та й сказав: „Господь розірва́в ворогів моїх передо мною, як розрива́ють во́ди“. Тому він назвав ім'я́ тому місцю: Баал-Перацім. |
21 И оставили там Филистимляне идолов своих, и взял их Давид и люди его. |
21 І вони полиши́ли там своїх божкі́в, а їх забрав Давид та люди його. |
22 |
22 А филисти́мляни зно́ву прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм. |
23 И вопросил Давид Господа; и Он сказал: не ходи, но зайди им с тылу, и подойди к ним от шелковичных дерев. |
23 І запита́вся Давид Господа, а Він сказав: „Не виходь, — оточи́ їх з-поза́ду, і прийди́ до них від бальза́мового ліска́. |
24 И когда услышишь на вершинах шелковичных дерев шум шествия, тогда спеши: ибо тогда будет идти Господь пред тобою, чтобы поразить стан Филистимлян. |
24 І станеться, коли ти почуєш ше́лест кро́ку на верхові́ттях бальза́мового ліска́, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський та́бір“. |
25 И сделал Давид так, как повелел ему Господь, и поразил Филистимлян от Гевы до самого Газера. |
25 І Давид зробив так, як наказав йому Господь, — і він побив филисти́млян від Ґеви аж туди, кудою йти до Ґезера. |